Дизентерія, сальмонельоз та інші гострі кишкові захворювання

Група інфекційних захворювань, що відносяться до гострих кишкових інфекцій, включає такі захворювання, як дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз, гострий гастроентерит, гострий ентероколіт, харчові токсикоінфекції, стафілококові отруєння. Ці хвороби є одними з найбільш поширених в світі. Кишкові інфекції часто зустрічаються у всіх країнах. Захворюваність залежить від соціально-економічних, кліматичних умов в країні, а також рівня розвитку медицини (ці фактори мають значення для прийняття профілактичних заходів). Спільними для цих інфекцій є механізм зараження і прояви захворювання, а також заходи профілактики. 

 

Збудники гострих кишкових захворювань – в основному різні бактерії: шигели, сальмонели, ешеріхії, стафілококи і т. д.

Основним джерелом кишкових інфекцій є хворі, а також люди з стертою формою інфекції (бактеріоносії), які виділяють збудника в зовнішнє середовище з калом.

Практично всі гострі кишкові інфекції проявляються однаково: у хворого виникає розлад випорожнення – змінюється вигляд калу, він стає схожим на кашу, іноді водянистим, в деяких випадках з’являється домішка слизу і крові. При цьому хворих часто мучать нудота і блювота, після якої виникає почуття полегшення. Розлад випорожнення нерідко поєднується з появою ознак підвищення температури тіла та інтоксикації.

Найбільш серйозною (з урахуванням наслідків) і поширеною гострою кишковою інфекцією є дизентерія. Про неї варто подумати при будь-якому лихоманковому захворюванні, що супроводжуються розладом випорожнення. Дизентерію викликають бактерії, які називаються шигели (їх налічується понад 40 видів). Збудники дизентерії вражають переважно товсту кишку. 

Ознаки дизентерії:

— спазмові періодичні болі в нижній частині живота, - ця біль найчастіше виникає в лівій клубовій області;

— помилкові позиви на дефекацію;

— відчуття неповного звільнення кишечнику після дефекації;

— часте, незначне випорожнення, при важкій формі захворювання випорожнення взагалі втрачає свою «калову» якість і складається лише з продуктів запалення товстої кишки – слизу і крові.

Дизентерію здавна називають «хворобою брудних рук». Вона з повним правом може претендувати на роль основного інфекційного захворювання, від якого страждають мандрівники. Причому такий стан справ зберігається тисячоліттями. Самі умови подорожі добре підходять для зараження збудниками дизентерії та інших кишкових інфекцій.

При сальмонельозах джерелами інфекції є м’ясо домашніх тварин (домашньої птиці, свиней і рогатої худоби). Збудники захворювання також часто зустрічаються і в яйцях домашньої птиці (у курячих і особливо качинячих). Зараження відбувається, як правило, в теплу пору року, коли порушується технологія обробки їжі і при неправильному зберіганні їжі. Якщо сальмонели потрапляють у продукти харчування, то вони починають там швидко розмножуватись. Кількість бактерій досягає такого рівня, який є достатнім для зараження. Ознаки хвороби з’являються при вживанні в їжу заражених сальмонелами продуктів після прихованого (інкубаційного) періоду, що триває від 6 годин до 3 діб.

При стафілококовому отруєнні, джерелом інфекції є людина, у якої є гнійничкові ураження шкіри: рана кисті, що нагноїлась, панарицій і т. д. Особливу небезпеку представляють гнійничкові захворювання у кухарів, кондитерів і т. д. Стафілококи швидко розмножуються в солодких продуктах (крем, кисіль, компот і т. п.). При розмноженні бактерія виділяє отруту (токсин). При вживанні продуктів, які містять стафілококовий токсин, вже через кілька годин починається захворювання.

Першочергове завдання за будь-якої гострої кишкової інфекції – поповнення вмісту солей і рідини в організмі у відповідності зі ступенем втрати вологи. З цією метою до огляду лікаря рекомендується багато пити, але не будь-яку рідину, а такий розчин: 1 ч. л. повареної солі та 4 ч. л. цукру на 1 л питної води. Цей розчин слід приймати дещо остудивши його, по 100-150 мл. кожні 20-30 хв. Загальний об’єм випитої рідини повинен у 1,5 рази перевищувати втрати рідини з калом і блювотними масами. Цей розчин потрібно продовжувати приймати до припинення поносу. Для поповнення втрачених солей і рідини доцільно використовувати спеціальний препарат  регідрон, який треба розводити перед самим вживанням в 1 літрі  свіжокип’яченої та охолодженої води.

Лікування повинно проводитися під контролем лікаря. По-перше, це гарантує правильність виконання всіх лікувальних процедур. По-друге, лікарське спостереження дозволяє уникнути ускладнень і попередити завезення кишкових інфекцій при поверненні з подорожі і тим самим уберегти від них своїх знайомих і родичів.

У приміщеннях, де знаходиться хворий з гострим кишковим захворюванням, особливо у санвузлі, необхідно проводити дезінфекцію препаратами, які містять хлор. 

Запобігти хворобі можливо, виконуючі прості правила:

- мити руки  з милом;

- овочі та фрукти ретельно мити у проточній воді;

- пити якісну воду;

- молоко вживати  після термічної обробки;

- їжу використовувати свіжоприготовленою;

- при перших ознаках (нудота, блювота, діарея) звертатися до лікаря, не займатися самолікуванням.

 

Лікар-інфекціоніст Херсонської міської клінічної лікарні ім. А. і О. Тропіних
А.П.Соколова